Сердечный мир. Хранить его не просто.
Сердечный мир, не тот, что мир дает.
Душа бывает, как безлюдный остров.
Томится в одиночестве своём.
И ищет выхода, как в темном лабиринте
От бурь житейских, что идут чредой.
Бог говорит: "А вы Мой мир храните.
Мир, что даю вам, он несёт покой. "
Покой и радость, и доверье Богу.
Доверив в Его руки всё и всех.
Вы, мир Божественный беря с собой в дорогу,
Во всех делах увидите успех.
И будет строится на твердом основании
Вся вера, что испытана огнём.
И, мир храня, пройдешь все испытания.
И устоит, в терпении, твой дом.
И борется земной сей мир с небесным,
Как волны бьют, с разбега, о скалу.
Коль мир в душе покрепче скал отвесных -
Ты, в бурях, будешь петь Христу хвалу.
Не даст тот мир поколебаться вере
В обетованьях Божьих для тебя.
И, с радостью, откроет небо двери,
Чтобы молитвы от тебя принять.
Даю вам мир Мой, вы его примите.
Старайтесь в сердце бережно хранить.
И многим страждущим с любовью мир несите.
Спеша, за всё, Христа благодарить.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
